Меню сайту

Календар

Методична скарбничка

Сценарій конкурсного виступу

(Звучить пісня «Вітальна» Трек 1.)

На рушнику барвистому підносим

Вам запашний Полтавський коровай.

У нім – народу нашого гаряча,

Дбайлива і мозолиста рука.

У нім – минуле порохом пропахле,

І материнська сива гіркота,

І пам’ять про бійців, які упали

За те, щоб колосилися жита.

В нім – наша дума –

Найсвятіша правда.

Сьогоднішній і завтрашній наш день,

Тому ми й несемо на рушникові радо

Наш коровай, як сонце до людей!

( Учасниця вручає хліб)

( Трек 2)

Учасниця 2: За всіх часів у всіх народів найбільшим скарбом і святинею вважався, хліб. Творячи щоденну молитву, людина просить Бога: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні». Чи знаєте ви, як пахне хліб? Давайте відчуємо цей запах, на хвильку затамувавши подих.

Святий наш хліб завжди берем з собою,

Бо в ньому є життя, характер і душа.

Як зберегти традиції і звичаї народу,

Матуся змалку доньок науча.

(Трек 3)

(дівчата танцюють, мати порається

Мати – Доні, мої доні, одні тільки танці та хлопці у вас на умі. Прийшов час навчити вас господарювати, будемо сьогодні випікати хліб.

Наталка – Добре, мамо.

Оксанка – Ой, як же я довго чекала цієї миті.

Мати – От і домовилися. Тоді, дівчатка, швиденько приберіть кімнату, і будемо тісто замішувати.

( дівчатка прибирають кімнату)

Мати – Молодці, донечки, кімната чисто прибрана. Оксанко, зачини двері.

Оксана – Навіщо, мамо?

Мати - Коли печемо хліб, двері зачинені і в кімнаті збережеться тепло.

Наталка – Я по борошно.

Оксана – Ні, я по борошно.

Мати – Дівчата, у цей день у сім'ї не повинно бути сварок.

Оксана – Добре, Наталко, неси ти борошно.

Настуся - А я принесу сироватку.

Мати – Я навчу вас пекти хліб так, як мене вчила моя бабуся. Своє мистецтво випікати хліб вона частково передала і мені. Як і кожна господиня, вона мала свої секрети. Давайте помиємо руки і скажемо:

«Дай, Боже, в добру пору почати, в кращу закінчити».

(Трек 4)

Дівчата - Дай, Боже.

Мати – Починаємо готувати опару.

Настуся – Що таке опара?

Мати – Опара – це закваска для тіста. Сироватка повинна бути тепленька. До неї додаємо хміль та цукор і замішуємо борошном. Наталко, поки опара бродить, накрий її рушничком.

Оксана – Мамо, скільки треба чекати?

Мати – Дві години, а тим часом давайте перевіримо нашу піч, яку я розтопила вранці, поки ви спали.

Настуся - Ой, лишенько, мамо, що це з тістом?

Мати – А це опара наша готова, будемо зараз місити. Наталю, ти підготуй яйця, Оксанко, долий олії, Настусе, підсипай мені борошно, а я буду замішувати тісто.

(місить тісто, накриває рушничком, щоб підходило)

Наталочка – Мамо, коли піч буде готова до випікання?

Мами – А зараз ми перевіримо. Візьми, Оксанко, жменьку борошна та кинь у піч. Якщо борошно згоріло, то піч дуже гаряча, а якщо заіскрилося – то можна садити хліб.

Оксана – Мамо, дивіться заіскрилося і має колір випеченого хліба.

Мати - Піч готова, давайте формувати хліб. Оксанко, бери капустяний листок, а ти, Настусе, майбутню хлібинку і клади на нього, а я бере лопату та саджаю у піч.

Мати - Запам'ятайте, дівчатка, не можна виходити з хати, коли печеться хліб, бо на той рік урожаю не буде.

Настуся – Мамо, а це правда, що не можна нікого впускати в хату, коли хліб саджаєш у піч?

Мати – Та кажуть люди, що станеш лисим (посміхається).

Оксана – Як смачно пахне.

Мати – Мабуть, наша матінка-піч обігріла хлібчик, і він проситься до столу. Неси, Оксанко, рушничок, бо в українській хаті хліб завжди лежав на почесному місці і на вишитому рушничкові, бо він святий.

( витягає паляницю, кладе на рушник і накриває її.)

Оксана – Тепер я зрозуміла, чому бабуся, коли вронила окраєць хліба, бережно підняла його й поцілувала.

Настуся – А ще, сестри, не можна недоїдати окраєць хліба, бо в ньому залишиться вся сила.

Наталка - Як будемо йти зажинати жита, то обов'язково візьмемо буханець хліба - це для того, аби цілий рік було що їсти.

Мати - Дорогі донечки! Пам’ятайте у справжньої господині у хаті повинно бути, як у віночку, а сама господиня – як квіточка. І нехай запашний хліб збере до столу всю нашу родину – славну Україну.

Хвала рукам, що пахнуть хлібом!

(Учасники підходять на авансцену)

(Трек 5)

Учасниця 1: На столі, на білій скатертині

Сяє, наче сонце, паляниця

З печі вийнята. А господині радісно,

Бо сповнена світлиця

Пахощами хлібними…

(Трек 6)

Учасниця 2: Хай буде більше в світі нас, братів!

Учасниця 3: Хай в кожній хаті пахне короваєм!

Учасниця 4: Щоб люд ніколи хліба не просив!